- подичавіти
- 1) одича́ть; (прийти в запустение) загло́хнуть2) (прийти в бешенство) озвере́ть, рассвирепе́ть, освирепе́ть
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
подичавіти — іє, іємо, ієте, док. 1) Те саме, що здичавіти (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь). 2) перен. Втратити людські якості, людський вигляд, стати схожим на звіра (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
подичавіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки